close

  • Faithful to my Homeland, the Republic of Poland

     

  • НОВИНИ

  • 31 серпня 2017

    Біля кургану-меморіалу в Задвір’ї пройшли урочистості з нагоди 97-ої річниці героїчної битви польського добровольчого загону з Першою кінною армією Будьонного, внаслідок якої було затримано більшовицький наступ на Львів.

     З цієї нагоди відправлено Службу Божу в пам’ять про загиблих 318 солдатів. Численно прибулі делегації з Польщі й Львівського консульського округу поклали квіти й запалили лампадки біля підніжжя хреста, що височіє на вершині кургану. Серед присутніх були зокрема в.о. Голови Управління з питань комбатантів та репресованих осіб Ян Юзеф Каспшик, парламентарії Войцєх Бучак, Сильвестер Хрущ та Аніта Червіньська, заступник Підкарпатського воєводи  Пьотр Пільх, член виконавчого комітету Підкарпатського воєводства Луціан Кузьняр, а також депутати й діячі органів самоврядування. Як щороку в урочистостях, організованих Товариством опіки над військовими могилами у Львові за фінансової та організаційної підтримки Міністерства культури й національної спадщини РП і Генерального Консульства РП у Львові, взяла участь 102-літня Марія Мірецька-Лорись. Її брат воював під Задвір’ям, був одним із дев’яти вцілілих у бою солдатів, а потім висвятився на священика.

     

    В урочистостях взяло участь понад 500 осіб, в тому числі велика група мешканців Задвір’я та Буського району. Від їхнього імені та імені української влади вітання й слова поваги до героїв оборони Львова у своїй промові висловив голова Задвір’янської сільської ради Павло Юрдига.

     

    Цікавим акцентом урочистості стала участь велосипедистів V Задвір’янського велопробігу, які напередодні урочистості вирушили з-під пам’ятника Перемишльських Орлят до Львова, а звідти далі, до Задвір’я.

     

    „Ті, хто загинув під Задвір’ям знали слова, які сто років тому лягли в основу пісні „Перша Бригада”, в одній зі строф якої співаємо „Нам нині до снаги нащадкам присвятити решту днів своїх”. Вони для нащадків присвятили свої дні, полягли тут захищаючи Польщу та Європу. Ми для нащадків мусимо присвятити свої серця і розуми, працюючи задля незалежної Польщі. Героям слава, полеглим слава!”, - сказав у своїй промові Голова Управління з питань комбатантів та репресованих осіб Ян Юзеф Каспшик.

     

    Урочистостям у Задвір’ї передувало урочисте покладання квітів на Польських військових похованнях 1919-1920 рр., здійснене стрілецькими організаціями.

     

    Битву під Задвір’ям називають „Польськими Фермопілами”. 17 серпня 1920 року  батальйон із кількасот осіб (переважно львівської молоді) Малопольського загону Добровольчої армії капітана Болеслава Зайончковського протягом 11 годин чинив героїчний опір більшовицьким підрозділам, сили яких перевершували поляків у двадцять разів. Після битви, 20 серпня Армія Будьонного відступила на схід і попрямувала у сторону Замостя.

    Print Print Share: